sl1 sl2 sl3 sl4

Форма входу

Контакти Служби у справах дітей Рівненського міськвиконкому

  • Адреса: м. Рівне, вул. Поштова, 2.
  • Електронна адреса: nepovnolitni@ukr.net
  • Відділ правового та соціального захисту дітей: 63-62-92.
  • Відділ опіки та піклування: 63-41-66.

Пошук

Зараз на сайті

На сайті 8 гостей та відсутні користувачі

ПРАКТИКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ СТАБІЛІЗУВАТИСЯ від Світлани Ройз

ПРАКТИКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ СТАБІЛІЗУВАТИСЯ
від Світлани Ройз

 

Контроль стоп, спини, очей і рук

  • Перше — це СТОПИ. Що б не відбувалося, перевіряйте в себе і своїх дітей, наскільки стійко стоять стопи. У той момент, коли ви чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Коли з’являється контакт із ногами, з’являється можливість рухатися.
  • Друге — СПИНА. Якщо у вас є можливість на щось опиратися, зробіть це. У той момент, коли стає страшно, притуліться до стіни чи до спинки стільчика. Сядьте стійко, наскільки це можливо. Відчуйте, як щільно “вм’ялися” в стільчик.
  •  Третє — ОЧІ. Коли стає страшно, у нас розширюються зіниці, щоб охопити поглядом більшу кількість об’єктів. Буває, усе “пливе” перед очима, а буває, в очах темніє. Озирніться своєю кімнатою. Подивіться, що видно навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним/нею поглядом.Спробуйте покліпати очима і знайти якусь яскраву точку, аби сфокусуватися.
  • Четверте — РУКИ.Стисніть і розтисніть свої руки, потріть їх. У той момент, коли ми тремо руки, допомагаємо вийти собі з фази стресу.Точка екстреної допомоги під час паніки. Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і натисніть на неї. Коли стає страшно, це допомагає заспокоїтися.

Коли нам страшно й ми потрапляємо у фазу сильного стресу, втрачаємо контакт зі своїм тілом. Ми буквально “вилітаємо” з нього. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося.
Якомога частіше замотуйтеся в плед, обіймайте себе.

Покладіть ліву руку під праву пахву і праву руку — на плече. Порухайте лівою рукою, постукайте себе по правому плечі. Це допомагає повернути “контейнер” нашому тілу.

Для дитини цю вправу треба модифікувати так: запропонуйте, аби вона поклала руку собі на плече, і скажіть, що це наче ви або янгол її захищаєте. Якщо ваші діти вірять у янголів-охоронців, зараз саме час це використати.

  •  "МЕТЕЛИК"

Простукуйте грудну клітину, з’єднуючи руки, наче метелик, з періодичністю один удар у секунду, чергуючи руки.
А тепер проговоріть про себе чи вголос: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”.

Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшиться.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

  •  “ПОТЯГУШКИ”

Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, потягніться вверх.
Запропонуйте дітям потягуватися.

Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, загадайте про це саме зараз.

Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.

Якщо важко, ви перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, принаймні потягніть пальці рук, ніг, шию.

Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоби думати і швидко реагувати.

  • "ГРИМАСИ"

Скорчіть гримасу. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще постарайтеся видати дивний звук.

Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися.

У той момент, коли ми рухаємо очима чи залучаємо міміку, впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій.

  •  ДИХАННЯ "МОЄ-НЕ МОЄ"

Ми робимо вдих зі словами “моє”, а потім видих, відштовхуючи дві руки й кажемо “не моє”. Спокій, сила, стабільність, безпека, радість, мир — моє. Не моє — будь-яке напруження.

  •  "ДИХАННЯ В ЧОВНИК"

Покладіть руку на живіт. Друга рука — човником згорнута біля рота. Робите видих, дуєте в долоньку й опускаєте до грудної клітки. Робите вдих і підіймаєте руку. І так кілька разів.
Коли маленькі діти бояться, то хапаються за живіт. Ця вправа допоможе повернути відчуття опори.

  •  "БЕРЕМО СЕБЕ В РУКИ"

Коли ми кажемо: “Візьми себе в руки”, “Поверни свій мозок на місце”, можна плескати однією рукою долоні, ніби робимо "па-па". Кажемо: “Повертаю собі свої силу та спокій”.

Один із вчених Лурія говорив, що долоня — це винесений назовні мозок. Уявіть, що тильна частина долоні реагує на небезпеку завмиранням і втечею. Великий палець “реагує” емоційно, а є частини, якими ми раціонально сприймаємо інформацію.

  •  "КОЛА ПІДТРИМКИ"

Ідеально, якщо в оточенні є 5 людей:
- той, у кого можна прочитати чи дізнатися правдиву інформацію;
- той, хто може допомогти дією;
- той, хто може підтримати в почуттях;
- той, хто може помовчати поруч і той;
- хто може розсмішити.

Коли ми в стані стресу, активна симпатична нервова система: дихання й серцебиття частішає. Це треба, щоб мозок збагатився киснем і ми могли діяти. У цей момент виробляється нейрогормон окситоцин. Він допомагає знеболити серце — робить так, аби воно витримало навантаження.
А ще він відповідає за відчуття близькості, зв’язаності. Зараз має допомагати те, коли ми просимо когось про допомогу й допомагаємо самі. Нам важливі кола підтримки.

Якщо вам вдається ЖАРТУВАТИ, дивитися КОМЕДІЇ — це буде одним із найважливіших антистресових запобіжників.

  •  ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ:

КОЛИ?
Коли реагувати? Треба реагувати на інформацію з перевірених джерел, якщо звучить сирена, треба шукати безпечне місце.
ЯК? ЩО РОБИТИ?
Зараз є багато методичок із конкретними діями: куди треба пересуватися.
ДЕ?
Де мої речі й безпечні місця?
КОМУ?
Кому телефонувати, до кого можна звернутися за підтримкою?

  • "СКРИНЯ РЕСУРСІВ".

Ресурсом може бути: емоційний контакт із кимось,
дозвіл собі відчувати,
будь-яка раціональна інформація,
віра,
підтримка зв’язку з кимось,
можливість їсти, пити,
уява (можна уявляти, чим ми займатимемося, коли все закінчиться).
Важливо накопичувати ресурси, щоби втримувати напруження.

  •  "МОЯ ТРИВОГА/МІЙ МОЗОК ГОВОРИТЬ…"

Думаємо чи кажемо: “Моя тривога говорить…” і виписуємо думки про це; “Мій мозок говорить…”.
Ця практика допомагає зменшити тривогу.

  • "ОБРАЗ СТРАХУ"

Уявіть собі образ, якого ви боїтеся, і додайте йому щось смішне, знеціньте його. Наприклад, уявіть Путіна тарганом.

  • "ОБРАЗ СПОКОЮ"

Оберіть чи пригадайте образ спокою та стійкості. Зафіксуйте десь цю картинку — наприклад, нехай вона буде в телефоні. Часом картинка повертає стан спокою.

  • "ДЖЕРЕЛО СВІТЛА"

Уявіть, яке ви джерело світла. Яке ваше світло? Може, ви лампочка, гірлянда чи сонце. Відчуйте, що з’являється всередині, коли ви стаєте джерелом світла.
Наше завдання — стати маяками для тих, кому зараз страшніше й небезпечніше.